opened image

Налаштування в локальних мережах на Windows та Linux файлових серверів

Для ефективного управління інформацією та загальної роботи з документами в сучасних комп'ютерних мережах неможливо обійтися без використання файлових серверів, які є невід'ємною частиною цього процесу та забезпечують централізоване зберігання даних. Завдяки використанню файлових серверів велика кількість користувачів отримує організований спрощений доступ до різних ресурсів у локальних мережах, будь то в невеликому офісі чи великій корпорації, спрощує обмін файлами та підвищує безпеку даних. Система, будучи універсальною для операційних систем, незалежно від вимог бізнесу та навичок адміністратора, дозволяє вибрати найбільш підходящу платформу, будь то Linux чи Windows.

У цій статті ми розглянемо, як налаштувати файловий сервер на Windows та Linux. Кожна з цих систем має свої переваги та особливості, і знання того, як правильно налаштувати файловий сервер, допоможе вам оптимізувати процеси зберігання та обміну даними у вашій локальній мережі.

 

Переваги файлового сервера

 

Перш ніж перейти до налаштування, давайте коротко обговоримо, які вигоди може принести файловий сервер:

  1. Централізоване управління: Усі дані зберігаються в одному місці, що дозволяє адміністраторам легко керувати доступом, налаштуваннями безпеки та резервними копіями.
  2. Економія часу та ресурсів: Завдяки загальному доступу до файлів користувачі можуть легко ділитися даними, виключаючи необхідність надсилання файлів електронною поштою або використання зовнішніх накопичувачів.
  3. Безпека даних: Файловий сервер дозволяє налаштувати суворі правила доступу, обмежуючи права на перегляд, зміну або видалення даних. Це допомагає мінімізувати ризик випадкової втрати важливих документів.
  4. Резервне копіювання: Централізоване зберігання спрощує створення резервних копій даних, що особливо важливо у разі збою системи або апаратних проблем.
  5. Гнучкість налаштувань: Сучасні операційні системи пропонують безліч можливостей для налаштування файлових серверів, що дозволяє створювати рішення для найрізноманітніших завдань і типів користувачів.

Далі детальніше розглянемо, яким чином провести налаштування файлового сервера на основних операційних системах, таких як Linux та Windows.

 

Налаштування в операційній системі Windows

 

Крок 1: Вибираємо версію операційної системи

Windows Server найкраще підійде великим організаціям та високонавантаженим мережам, оскільки ця версія ОС пропонує більш просунуті функції для управління серверними компонентами. Однак у разі використання файлового сервера в домашніх умовах та невеликих офісах можна вільно вибирати між стандартними версіями Windows 10 або 11.

  1. У разі використання Windows Server, встановіть необхідну роль файлового сервера через Диспетчер серверів.
  2. Використовуючи звичну версію Windows, цілком підходящу в домашніх умовах і малих мережах, достатньо скористатися функцією спільного доступу до папок і файлів.

 

Крок 2: Конфігурація загальної директорії

На цьому кроці нам потрібно спершу створити робочу папку, яка буде використовуватися для мережевого обміну файлами:

  1. Необхідно знайти та відкрити доступ для інших користувачів до папки, яку плануємо використовувати для спільного обміну файлами.
  2. Знаходимо опцію “Властивості”, клікнувши на папку правою клавішею миші.
  3. Потім, у властивостях, знаходимо вкладку “Доступ” і дозволяємо “Спільний доступ”.
  4. Надавши доступ, нам необхідно вказати, кому конкретно ми дозволяємо, вибираючи групи користувачів або ж окремих юзерів, а також налаштовуємо рівень доступу: читання та запис або ж тільки читання.  
  5. Для збереження наших налаштувань натискаємо на кнопку “Застосувати”.

 

Крок 3: Налаштування мережевих параметрів

Перш за все, необхідно переконатися в тому, що доступ до нашого сервера активований для користувачів мережі. Для цього також слід надати право на загальне використання принтерів і файлів:

  1. Перш за все, переходимо на “Панель управління”, з якої направляємося в “Центр управління мережами та загальним доступом”
  2. Щоб увімкнути загальний доступ до файлів і принтерів, знаходимо пункт “Змінити додаткові параметри загального доступу” і вибираємо його.
  3. Для полегшення роботи з файлами можна відмовитися від захисту паролем, вимкнувши цей параметр. Тим не менш, настійно не радимо скасовувати використання захисту при роботі в мережах з високим рівнем безпеки.

 

Крок 4: Налаштування доступу до сервера для користувачів

За допомогою мережевої адреси юзери отримують можливість звертатися до папок загального використання:

  1. Відкрийте "Провідник" на будь-якому системному пристрої.
  2. Знаходимо опцію "Підключити мережевий диск".
  3. На наступному етапі набираємо адресу мережі, перенаправляючи нас до загальної папки, наприклад, \\IP_адреса_сервера\Папка.
  4. Вводимо реєстраційні дані користувача, у разі необхідності.

Після всіх проведених маніпуляцій користувачі мережі зможуть бачити та працювати з файлами. Це стосується і локальних дисків, і загального доступу.

 

Налаштування в операційній системі Linux

 

Щоб створити та налаштувати сервер, що підтримує протокол SMB, використаний у Windows-мережах, у Linux потрібно додаткове програмне забезпечення у вигляді програми Samba. Таким чином, з'являється можливість для обміну файлами через мережу комп'ютерам з використанням операційних систем Linux та Windows.

 

Крок 1: Інсталяція Samba

Процес установки програми Samba може відрізнятися в залежності від дистрибутива Linux.

Для Ubuntu або Debian:

sudo apt update

sudo apt install samba

 

 

В CentOS або Fedora:

sudo yum install samba samba-common

 

Крок 2: Робота з конфігураційним файлом Samba

 

Для інтеграції з мережею необхідно після завершення установки Samba скористатися файлом конфігурації для внесення необхідних змін:

sudo nano /etc/samba/smb.conf

 

 

В завершенні необхідно в кінець файлу внести блок, наведений нижче:

[Shared]

path = /home/user/shared

browseable = yes

writable = yes

guest ok = yes

read only = no

 

 

Щоб надати загальний доступ до папки, замінюємо path на фактичний шлях до необхідної директорії. 

 

Крок 3: Конфігурація дозволів загальної папки 

Спершу формуємо директорію, призначену для спільного використання, і встановлюємо необхідні дозволи:

sudo mkdir -p /home/user/shared

sudo chmod 777 /home/user/shared


 

Команда chmod 777 надає повний доступ до всіх документів у папці всім користувачам. Це можна змінити в залежності від вимог безпеки.

 

Крок 4: Перезапуск Samba

Для того, щоб зміни, внесені в конфігураційний файл, вступили в дію, потрібно перезапустити Samba:


 

Тепер сервер готовий до роботи, і користувачі можуть підключатися до нього.

 

Крок 5: Підключення до сервера з Windows

Щоб підключитися до файлового сервера Linux з комп'ютера під управлінням Windows, відкрийте "Провідник" і введіть мережевий шлях, наприклад:

\\IP_адреса_сервера\Shared

Після цього папка буде доступна для перегляду та редагування, як якби вона була на локальному диску.

 

Резервне копіювання та забезпечення безпеки інформації

 

Налагодження регулярного резервного копіювання та забезпечення безпеки даних є одним з ключових аспектів налаштування файлового сервера. Для обох платформ, згаданих у цій публікації, реалізовані різні методи автоматизації процесу резервного копіювання як вбудовані, так і сторонні.

 

Резервне копіювання на Windows

Автоматично створити копії даних на зовнішні накопичувачі або мережеві диски в Windows можна за допомогою вбудованих засобів резервного копіювання, наприклад, використовуючи “Резервне копіювання Windows Server”.

 

Резервне копіювання на Linux

На Linux можна використовувати rsync для інкрементального резервного копіювання даних. Ось приклад команди:

rsync -av --delete /home/user/shared /mnt/backup/


 

Ця команда створить резервну копію папки /home/user/shared на диск, підключений до /mnt/backup/, і видалить усі файли, які були видалені з вихідної папки.

 

Переваги та недоліки файлового сервера на Windows

 

Використання файлового сервера як на Windows, так і на Linux має свої переваги та недоліки. Вибір платформи залежить від вимог бізнесу, навичок адміністратора та особливостей використання файлового сервера.

Переваги:

  1. Простота налаштування та використання: Windows пропонує інтуїтивно зрозумілий інтерфейс та інструменти, які полегшують налаштування та управління файловим сервером. Користувачам з мінімальним досвідом роботи з серверами буде простіше налаштувати файловий сервер на Windows.
  2. Можливість взаємодії з іншими розробками Microsoft: Файловий сервер на Windows відмінно інтегрується з іншими розробленими Microsoft програмами та додатками, наприклад, Active Directory, Exchange, Microsoft Office, що робить його зручним рішенням для компаній, що використовують екосистему Microsoft.
  3. Підтримка системи доступу NTFS: NTFS (New Technology File System) надає можливість гнучко управляти правами доступу на рівні файлів і папок, надаючи тонкі конфігурації безпеки для різних груп та окремих юзерів.
  4. Підтримка централізованого управління: інструменти Windows Server для централізованого управління користувачами, дозволами та документами, роблять його підходящим для великих мереж з великою кількістю абонентів.
  5. Графічний інтерфейс: гнучкість конфігурацій Windows для управління сервером, робить її зручною для юзерів, звиклих до графічного інтерфейсу, оскільки багато завдань можна виконати без використання командного рядка.

Недоліки:

  1. Вартість: Windows Server вимагає ліцензії, що може збільшити витрати для компаній, особливо якщо необхідно придбати ліцензії для кожного клієнта, що підключається до сервера.
  2. Високі системні вимоги: Споживаючи оперативну пам'ять та процесорну потужність, Windows Server використовує більший обсяг ресурсів, порівняно з операційною системою Linux, що може бути недоліком при роботі на старих або слабких серверах.
  3. Обмежена гнучкість: Зручна графічна конфігурація Windows, на жаль, не дозволяє уникнути значних витрат сил і часу на деякі завдання в порівнянні з більш адаптивними системами Linux, де конфігурацію можна ретельно відпрацювати відповідно до конкретних вимог компанії. 
  4. Оновлення та вразливості Windows: Через схильність Windows до великої кількості атак, щоб уникнути неприємних ситуацій зі зломом, зараженням та витоком інформації, необхідно часто оновлювати систему для усунення вразливостей. Це створює додаткові труднощі для адміністраторів, яким потрібно стежити за безпекою та своєчасністю оновлень.

 

Переваги та недоліки файлового сервера на Linux

​​​​​​​

Переваги:

  1. Гнучкість і контроль: Linux надає повний контроль над налаштуваннями сервера, що дозволяє адміністраторам налаштовувати сервер до найменших деталей, включаючи управління файлами, користувачами та безпекою.
  2. Безкоштовне використання: Linux є безкоштовною операційною системою, що робить його привабливим для малих і середніх компаній, яким не потрібно платити за ліцензії. Багато дистрибутивів пропонують відкритий вихідний код, що дозволяє адаптувати систему під конкретні потреби.
  3. Висока безпека: Linux відомий своєю надійністю та високим рівнем захисту. Сервери на Linux рідше піддаються атакам, і система дозволяє тонко налаштовувати права доступу, що підвищує рівень безпеки.
  4. Низькі системні вимоги: Linux може ефективно працювати навіть на старих або малопотужних серверах. Це робить його відмінним вибором для невеликих мереж або організацій з обмеженим бюджетом.
  5. Потужні інструменти командного рядка: Системні адміністратори, звиклі до командного рядка, можуть легко автоматизувати завдання та управляти сервером за допомогою потужних командних інструментів та сценаріїв (скриптів).
  6. Велике співтовариство та підтримка: Linux має величезне співтовариство, і для більшості завдань або проблем вже існують рішення та документація. Це дозволяє адміністраторам швидко знаходити інформацію та рішення для різних питань.

Недоліки:

  1. Крута крива навчання: Налаштування та управління файловим сервером на Linux може бути складним для користувачів, які не знайомі з командним рядком. Адміністратори, які вперше стикаються з Linux, можуть відчувати труднощі при вирішенні завдань та налаштуванні системи.
  2. Відсутність нативного графічного інтерфейсу: Хоча в деяких дистрибутивах Linux є графічні інтерфейси, більшість адміністративних завдань виконується через командний рядок, що може бути незвичним для користувачів, звиклих до GUI (графічного інтерфейсу), як у Windows.
  3. Інтеграція з продуктами Microsoft: Для організацій, що використовують екосистему Microsoft, налаштування файлового сервера на Linux може виявитися складним, особливо при інтеграції з такими продуктами, як Active Directory та Exchange. Незважаючи на існуючі рішення, вони вимагають додаткових налаштувань і знань.
  4. Обмежена підтримка програмного забезпечення: Деякі спеціалізовані корпоративні програми можуть бути недоступні для Linux або вимагати додаткових кроків для налаштування та інтеграції.

 

 

Висновок

Налаштування файлового сервера на Windows та Linux – це важливий крок в організації ефективного управління даними в локальній мережі. Правильний вибір платформи залежить від потреб вашої мережі, рівня кваліфікації адміністратора та специфіки завдань.